Ѕанки Ї одн≥Їю ≥з важливих структур ринковоњ економ≥ки. Ѕанк≥вська д≥¤льн≥сть суттЇво п≥двищуЇ еффективн≥сть сусп≥льного виробництва, спри¤Ї росту продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥. ”крањна переходить до новоњ економ≥чноњ системи, ¤ка буде засновуватись не на командно-адм≥н≥стративних, а на ринкових в≥дносинах. –инков≥й систем≥ необх≥дна в≥дпов≥дна банк≥вська система, ¤ка поступово починаЇ створюватись. Ѕ≥льш≥сть наших людей не знало ≥ не знаЇ, в ¤кому стан≥ ми маЇмо на ”крањн≥ банк≥вську систему. ј д≥лов≥ кола не знають ¤кою повинна бути цив≥л≥зована банк≥вська система. „удо, ¤ке придумало людство ≥ назвало банком ≥ банк≥вською системою, може створити еффект, коли одна грошова одиниц¤, ¤ка лежить у когось в кишен≥, три або нав≥ть чотири рази робить на ¤кусь корисну справу. ≤нститут, ¤кий акумулюЇ кап≥тали кожного, ≥ ¤кий називатьс¤ банком Ц це д≥йсно чудо. √оловним у сут≥ банку, його основою, можна вважати орган≥зац≥ю грошово-кредитного процессу ≥ ем≥туванн¤ грошових знак≥в. јле д≥¤льн≥сть банк≥в наст≥льки р≥зноман≥тна, що њх д≥йсна суть здаетьс¤ невизначеною.  омерц≥йн≥ банки Ц основна ланка кредитноњ системи крањни, в ¤ку вход¤ть кредитн≥ установи. ¬они зд≥йснюють р≥зноман≥тн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ дл¤ своњх кл≥ент≥в на основах комерц≥йного розрахунку. ƒл¤ цього банки використовують не т≥льки св≥й власний кап≥тал, але ≥ залучений ф≥нансовий кап≥тал у вигл¤д≥ вклад≥в, депозит≥в, м≥жбанк≥вських кредит≥в ≥ ≥нших джерел. ѕричому залучен≥ кошти, ¤к правило, значно перевищують обТЇм власного кап≥талу комерц≥йних банк≥в. ” сучасному сусп≥льств≥ банки займаютьс¤ найр≥зноман≥тн≥шими видами операц≥й. ¬они не т≥льки орган≥зовують грошовий оборот ≥ кредитн≥ в≥дносини; через них зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ народного господарства, страхов≥ операц≥њ, куп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в, а в де¤ких випадках посередницьк≥ операц≥њ ≥ управл≥нн¤ майном. —учасний банк Ц це ун≥версальне п≥дприемство. Ѕанки зд≥йснюють УпакетнеФ обслуговуванн¤ ≥ намагаютьс¤ розвивати ¤к можна б≥льше вид≥в послуг. ¬ галуз≥ кредитноњ пол≥тики це не т≥льки короткострокове, але ≥ довгострокове кредитуванн¤, кредитуванн¤ кл≥ента незалежно в≥д характеру його власност≥ ≥ галузевоњ належност≥, кредитуванн¤ ≥ населенн¤ ≥ п≥дприемств. Ѕанки прагнуть розвивати валютн≥ операц≥њ, брати участь у робот≥ б≥рж, управл¤ти портфелем ц≥нних папер≥в кл≥Їнта, зд≥йснювати консультац≥йн≥ послуги. —учасний банк може запропонувати своЇму кл≥Їнту близько ста послуг. –азом з тим законом≥рн≥сть розвитку банк≥вськоњ справи така, що ун≥версальн≥сть банку може ≥снувати пор¤д з його спец≥ал≥зац≥Їю. ‘актично у св≥тов≥й практиц≥ ун≥версальн≥сть банк≥вськоњ справи розвиваЇтьс¤ паралельно з його спец≥ал≥зац≥Їю. ¬ дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ спробую висв≥тлити т≥ питанн¤, ¤к≥ вважаю основними в д≥¤льност≥ банк≥в на ”крањн≥ в даний пер≥од. 1. —”“№ ЅјЌ ≤¬ ≤ ѓ’ ќЅ'™ “»¬Ќј Ќ≈ќЅ’ќƒ≤ћ≤—“№. ўоб в повн≥й м≥р≥ оц≥нити важлив≥сть банк≥в, ¤к складовоњ частини економ≥ки, необх≥дно розгл¤нути функц≥њ грошей ≥ визначити, ¤ку роль в≥д≥грають грош≥ в сучасному сусп≥льств≥. ќбТЇм грошовоњ маси, що знаходитьс¤ в об≥гу, ≥ методи його контролю - надзвичайно важлив≥ фактори економ≥чноњ пол≥тики будь-¤кого ур¤ду. ƒл¤ ефективного управл≥нн¤ грошовою масою крањна створюЇ центральний банк. ¬с≥ державн≥ банки несуть приблизно однакову функц≥ональну нагрузку. ÷е звТ¤зано з тим, що у вс≥х крањнах державн≥ ≥нтереси однаков≥. —пробуЇмо перерахувати основн≥ завданн¤ Ќац≥онального банку ”крањни: Х контроль випуску банкнот та монет; Ќац≥ональний банк разом з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в несе в≥дпов≥дальн≥сть за ем≥с≥ю грошей. ¬≥н визначаЇ обТЇм випуску гот≥вки, котрий доводитьс¤ зб≥льшувати виход¤чи з сезонних потреб. Х випуск ≥ викуп державних ц≥нних папер≥в; ƒержавн≥ ц≥нн≥ папери (обл≥гац≥њ) складають основну частину державного боргу. ѕокупка ≥ продаж цих обл≥гац≥й Ї важливим механизмом, за допомогою ¤кого ЌЅ” впливаЇ на суму грошових засоб≥в ≥ р≥вень процентних ставок на грошовому ринку. Х введенн¤ валютного резерву крањни;  еруючи цим резервом ЌЅ” може впливати на обм≥нний курс гривн≥. Х виконанн¤ державноњ грошовоњ (монетарноњ) пол≥тики; Х веденн¤ рахунк≥в дл¤ банк≥в; Х останн≥й кредитор в критичн≥й ситуац≥њ; якщо комерц≥йним банкам не вистачаЇ грошових кошт≥в ≥ вони не можуть залучити кошти з ≥нших джерел, то њм повинен допомогти ЌЅ”. Х контроль за д≥¤льностью банк≥в; якщо ЌЅ” встановлюЇ правила об≥гу грошовоњ маси, то комерц≥йн≥ банки мають њх виконувати. √рошова маса та ≥нш≥ плат≥жн≥ засоби складають основу ф≥нансового ринку.  омерц≥йн≥ банки виступають на цьому ринку посередниками, оск≥льки вони зТЇднують позичальник≥в ≥ кредитор≥в.  редитори, що мають в≥льн≥ кошти, розм≥щують њх в банках або ¤кимось ≥ншим чином ≥нвестують у ф≥нансовий ринок. ÷≥ кошти надаютьс¤ тим, хто хоче отримати позику.  редитори, що волод≥ють в≥льною грошовою масою, не позичають њх безпосередньо позичальникам, зд≥йснюють це через ф≥нансових посередник≥в (банки). ‘≥нансов≥ посередники беруть на себе задачу залученн¤ кошт≥в в≥д тих, хто маЇ в≥льн≥ грошов≥ засоби ( в де¤ких випадках дуже невелик≥ суми) ≥ обТЇднують њх в б≥льш велик≥, так≥, ¤к≥ потр≥бн≥ позичальникам. Ќамагаючись отримати прибуток банки беруть на себе, зам≥сть ≥нвестора, ризик втрат ≥ можуть п≥дтримувати баланс (р≥вновагу ) м≥ж вимогами ≥нвестора по швидкому погашеню займу ≥, можливо, довгостроковою потребою в коштах позичальника. Ќаприклад, ≥нвестор не хоче вкладати кошти на строк б≥льше трьох м≥с¤ц≥в. ѕосередник неможе виконувати його умови ≥ при цьому позичити комусь грош≥ на певний строк, наприклад, на р≥к. 2.‘”Ќ ÷≤ѓ ЅјЌ ≤¬. Ѕанки на сьогодн≥шн≥й день виконують три основн≥ функц≥њ: а) залученн¤ кошт≥в; б) розм≥щенн¤ залучених кошт≥в; в) проведенн¤ розрахунк≥в; «алученн¤ кошт≥в комерц≥йними банками проводитьс¤ шл¤хом прийому вклад≥в. ¬клад Ц це грошов≥ кошти (в гот≥вков≥й або безгот≥вков≥й форм≥, в нац≥ональн≥й або ≥ноземн≥й валют≥ ), передан≥ в банк њх власником, або третьою особою за дорученн¤м ≥ за рахунок власника, дл¤ збереженн¤ њх на певних умовах. ќперац≥њ, повТ¤зан≥ з залученн¤м грошових кошт≥в у вклади, називають депозитними. “ому в практиц≥ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в вклади кл≥Їнт≥в представл¤ють собою депозити ≥ ¤вл¤ютьс¤ основним джерелом формуванн¤ банк≥вських ресурс≥в. ƒепозитними може бути, в принцип≥, будь-¤кий в≥дкритий кл≥Їнту в комерц≥йному банку рахунок, на ¤кому зберегаютьс¤ його грошов≥ кошти. ≤снують р≥зн≥ ознаки класиф≥кац≥њ депозит≥в. Ќеобх≥дно враховувати, що межа м≥ж окремими видами депозит≥в розмиваЇтьс¤. ¬иникають г≥бридн≥, ¤к≥ включають у себе властивост≥ р≥зних вид≥в депозит≥в. ѕричиною такого процесу Ї п≥дсиленн¤ конкуренц≥њ м≥ж самими комерц≥йними банками, а також м≥ж комерц≥йними банками ≥ небанк≥вськими установами за залученн¤ грошових кошт≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. ¬ залежност≥ в≥д вкладника депозити прийн¤то розд≥л¤ти на: депозити юридичних ≥ депозити ф≥зичних ос≥б. «а словами голови правл≥нн¤ ЌЅ” ¬≥ктора ёщенко, на сьогодн≥шн≥й день на руках у населенн¤ знаходитьс¤ в≥д 7 до 10 млрд. долар≥в —Ўј ( за оц≥нками ЌЅ” ). “ому в грошах р¤дових громад¤н, сьогодн≥ зац≥кавлен≥ майже вс≥ ф≥нансов≥ ≥нститути. ¬ середин≥ березн¤ 1996 року ћ≥н≥стерство статистики ”крањни опубл≥кувало дан≥ одноразового виб≥ркового опиту 16 тис. с≥мей. –езультати анал≥зу св≥дчать, що збереженн¤ населенн¤ у пор≥вн¤нн≥ з 1987 роком зменшились в 1.9 рази. ўоб зрозум≥ти ситуац≥ю, ¤ка склалас¤, необх≥дно огл¤нутись назад, в ≥стор≥ю розвитку вклад≥в населенн¤. ¬ 30 Ц 60-т≥ роки держава фактично вилучала у населенн¤ в≥льн≥ кошти. ÷е називалос¤ довгостроковими позиками. ¬≥дсутнисть конкуренц≥њ на ринку банк≥вських послуг не залишала вибору дл¤ громад¤н куди вкласти грош≥.  р≥м того про банк≥вськ≥ рахунки дл¤ приватних ос≥б мови не було. ¬ 60 Ц 70-т≥ роки люди стали жити краще. ћати вклади в ощадн≥й кас≥, ошадн≥ книжки, намагалась кожна с≥мТ¤. јдже по вкладах нараховувались проценти. ƒержава також не залишалась у збитку, бо кошти на рахунках можна було запустити в об≥г. ¬ в≥с≥мдес¤тих роках ≥нтерес до депозит≥в у населенн¤ суттЇво зменшивс¤. ƒл¤ вкладника головний стимул Ц див≥денти, а процентна ставка по кладах ¤вно в≥дставала в≥д темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. “ому, на момент по¤ви комерц≥йних банк≥в, у населенн¤ складалас¤ думка про невиг≥дн≥сть збер≥ган¤ грошей у банк≥вських установах. ѕравда, за даними вищезгаданого опиту Ї ≥ позитивн≥ показники. —еред опитуваних 98% самими над≥йними ф≥нансовими ≥нститутами назвали банки. —початку наш народ жахавс¤ еп≥тета Укомерц≥йнийФ, вважаючи, що дов≥ри заслуговують т≥льки держструктури. ≤ раптом Ц еп≥дем≥¤ нањвност≥. ‘≥нансов≥ ≥ страхов≥ компан≥њ, трасти, фонди, ¤к≥ об≥ц¤ючи золот≥ гори, лопалис¤ ¤к мильн≥ бульбашки, або просто зникали разом з грошами вкладник≥в. ѕро зростанн¤ дов≥ри до банк≥в св≥дчать ≥ дан≥ Ќац≥онального банку ”крањни: на початок 1996 року вклади населенн¤ в ќщадбанк склали 36118 млрд. крб., в комерц≥йн≥ банки Ц 14310 млрд. крб. ” середин≥ лютого ЌЅ” прийн¤в р≥шенн¤, ¤ке суттЇво зм≥цнить дов≥ру населенн¤ до банк≥вських депозитних вклад≥в. ÷е р≥шенн¤ про формуванн¤ м≥жбанк≥вського фонду обовТ¤зкового страхуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б. «а украњнським чинним законодавством у раз≥ банкрутства банку, в першу чергу, належн≥ йому грош≥, одержуЇ бюджет, пот≥м юридичн≥ особи ≥ аж на останньому м≥сц≥, сто¤ть ф≥зичн≥ особи. “ому положенн¤м про формуванн¤ страхового фонду передбачаЇтьс¤, що п≥сл¤ початкового внеску ( 1% в≥д статутного фонду ) банки будуть робити щоквартальн≥ в≥драхуванн¤ в разм≥р≥ 0.5% в≥д залишк≥в вклад≥в ф≥зичних ос≥б. ” раз≥ дос¤гненн¤ сумою страхових внеск≥в, гарантованого дл¤ в≥дшкодуванн¤ розм≥ру вклад≥в перерахуванн¤ страхових внеск≥в банком до страхового фонду припин¤Їтьс¤, ≥ поновлюЇть¤ у випадку зб≥льшенн¤ загального разм≥ру залишк≥в клад≥в. “аким чином, ¤кщо банк збанкрутував, в≥дшкодуванн¤ надаЇтьс¤ вкладникам у межах фактичних залишк≥в вклад≥в у процентному сп≥вв≥дношенн≥ до суми вкладу: - вклади до 300 ≈ ё 100%; - в≥д 300 до 500 ≈ ё 80%. ¬≥дшкодуванн¤ проводитьс¤ шл¤хом безгот≥вкового перерахуванн¤ в≥дпов≥дноњ суми кошт≥в на рахунок вкланика у вказаний ним комерц≥йний банк ”крањни. Ќегативним насл≥дком цього р≥шенн¤ може стати той факт, що, або проценти по депозитах впадуть, або проценти по кредитах зростуть. “аким чином за б≥льшу над≥йн≥сть кожному вкладнику доведетьс¤ платити тим, що в≥н буде одержувати меньш≥ доходи на св≥й депозит. –≥шенн¤ в≥дкрити депозитний рахунок на перший погл¤д вигл¤даЇ банальним. јле нав≥дь валюту сьогодн≥ виг≥дн≥ше збер≥гати в банку, а не в Утумбочц≥Ф. ” першому квартал≥ 1996 року комерц≥йн≥ банки м≥ста ”жгород приймали валютн≥ вклади в≥д населенн¤ п≥д 15 Ц 18% р≥чних. «агальноприйн¤тим способом збереженн¤ грошей у населенн¤ Ї куп≥вл¤ в≥льно конвертованоњ валюти (зокрема долари —Ўј ), оск≥льки њњ курс пост≥йно росте. јле самий простий анал≥з св≥дчить, що набагато виг≥дн≥ше тримати карбованц≥ на депозитному вклад≥. “ак, у першому квартал≥ 1996 року банки приймали в≥д населенн¤ карбованцев≥ вклади п≥д 100 Ц 120%. ўо становить 25 Ц 30% в квартал, тод≥ ¤к курс гот≥вкового долара з 1 с≥чн¤ по 31 березн¤ зр≥с на 5% ( граф≥к є2 ). јнал≥з депозитного ринку в 1995 роц≥ показуЇ, наск≥льки чутливо реагуЇ населенн¤ на економ≥чну пол≥тику держави. √раф≥к є3 даЇ у¤ву про сп≥вв≥дношенн¤ депозит≥в в нац≥ональн≥й ≥ ≥ноземн≥й валют≥. Ќеважко просл≥дкувати лог≥чну залежн≥сть. ¬ пер≥оди в≥дносно пов≥льного росту ≥ноземноњ валюти, дол¤ карбованцевих депозит≥в зб≥льшувалась, але з ростом ≥нфл¤ц≥њ п≥шла на спад. —клад юридичний ос≥б неоднор≥дний, тому њх самих можна квал≥ф≥кувати в залежности в≥д товариства, форми власност≥, характеру ≥нвестиц≥й, ≥нших характеристик. ¬клади в банках можуть розм≥щати ур¤д ≥ м≥сцев≥ органи влади, п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ вс≥х галузей народного господарства, кредитн≥ ≥ ф≥нансов≥ установи, громад¤ни. ¬ залежност≥ в≥д часу ≥ пор¤дку зн¤тт¤, депозити под≥л¤ютьс¤ на вклади до вимоги ≥ на терм≥нов≥. « точки зору призначенн¤ депозити можна под≥лити на три групи: вклади до вимоги, терм≥нов≥, ощадн≥. ¬клади до вимоги призначен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ поточних розрахунк≥в, розм≥щуютьс¤ в комерц≥йних банках на поточних, або контокорентних рахунках. ÷≥ вклади можуть бути, в будь-¤кий момент, частково або повн≥стю поновлен≥. ¬ будь-¤кий момент власник рахунку маЇ право ≥ на зн¤тт¤ певноњ суми, ¤ка б не перевищувала його фактичний залишок. Ќа контокорентному рахунку можливий ¤к кредитовий, так дебетовий залишок, тобто власник рахунку може не т≥льки зн¤ти св≥й вклад, але ≥ отримати на певний строк банк≥вський кредит. «н¤тт¤ кошт≥в з вклад≥в до вимог зд≥йснюЇтьс¤ ¤к у гот≥вков≥й форм≥, так ≥ з допомогою р≥зних безгот≥вкових розрахунк≥в. ѕри регул¤рному використанн≥ кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ на поточних рахунках у б≥льшост≥ кл≥Їнт≥в все одно залишаютьс¤ певн≥ невикористан≥ залишки грошових кошт≥в. Ѕанк, обслуковуючи кл≥Їнт≥в, використовуЇ кредитов≥ залишки по њх рахунках шл¤хом проведенн¤ активних ≥ ≥нших операц≥й в ц≥л¤х отриманн¤ прибутку. ¬клади до вимоги нестаб≥льн≥, що обмежуЇ њх використанн¤ комерц≥йними банками. “ому власникам поточних рахунк≥в виплачуЇтьс¤ низький депозитний процент або не виплачуЇтьс¤ зовс≥м. јле сл≥д мати на уваз≥, що власник такого рахунку повинен оплачувати послуги комерц≥йному банку по його веденню, а дл¤ процентних рахунк≥в ком≥с≥¤ утримуЇтьс¤ з депозитного проценту. ƒе¤к≥ комерц≥йн≥ банки зам≥сть покритт¤ операц≥йних витрат по веденню безпроцентних поточних рахунк≥в вимагають в≥д власник≥в п≥дтримки на них ран≥ше обумовленого звлишку грошових кошт≥в. ѕри порушенн≥ власником ц≥Їњ умови, тобто при пониженн≥ ран≥ше обумовленого залишку кошт≥в, в≥н зд≥йснюЇ оплату вс≥х операц≥йних затрат по веденню поточного рахунку. ÷е спри¤Ї тому, що власники рахунк≥в б≥льш уважно п≥дход¤ть до питань, повТ¤зан≥ з веденн¤м поточних рахунк≥в. ƒо терм≥нових депозит≥в в≥днос¤тьс¤ грошов≥ кошти, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ на прот¤з≥ певного часу, що встановлюЇтьс¤ при њх в≥дкритт≥ угодою м≥ж кл≥Їнтом ≥ банком. ¬кладчику, ¤кий маЇ значн≥ грошов≥ кошти на вклад≥ до вимоги ≥ ним не передбачаютьс¤ в перспектив≥ значн≥ витрати на будь-¤к≥ ц≥л≥, невиг≥дно тримати вказан≥ кошти на поточному рахунку за в≥дносно невеликий процент або нав≥ть без виплати такого. …ому виг≥дн≥ше розм≥щати в≥льн≥ кошти на строковий ( терм≥новий ) вклад. ѕот≥м, коли наступаЇ час, в≥н може зн¤ти грошов≥ кошти з терм≥нового депозиту ≥ зд≥йснити нам≥чен≥ витрати. ѕри цьому в≥н отримаЇ додатковий прибуток. ƒл¤ строкових вклад≥в характерн≥ стрибков≥ зм≥ни розм≥р≥в, а також те, що на них м≥ст¤тьс¤ значн≥ грошов≥ кошти. ќтже головним завданн¤м при розм≥щенн≥ кошт≥в на терм≥нових вкладах Ї отриманн¤ кл≥Їнтом б≥льш високих процент≥в н≥ж по вкладам до вимоги. “ой факт, що власник терм≥нового вкладу може розпор¤джатис¤ ним т≥льки по зак≥нченню ран≥ше обумовленного строку у р¤д≥ випадк≥в не обмежуЇ можливост≥ дострокового отриманн¤ ним в комерц≥йному банку своњх грошових кошт≥в. ѕри достроковому зн¤ттю грошових кошт≥в розм≥р проценту по цьому вкладу суттЇво знижуЇтьс¤. јле в ”крањн≥ вкладник повинен прораховувати чи покриють проценти по депозиту знец≥ненн¤ кошт≥в в процес≥ ≥нфл¤ц≥њ. јнал≥зуючи граф≥к є4, ми бачимо, що украњнський вкладник намагаЇтьс¤ не ризикувати. “обто до червн¤ 1995 року ( пер≥од незначного под≥нн¤ курсу карбованц¤ ) дол¤ строкових вклад≥в зб≥льшувалась у пор≥вн¤нн≥ з вкладами до вимоги. ≤з зб≥льшенн¤м ≥нфл¤ц≥њ ми бачимо зб≥льшенн¤ вклад≥в до вимоги ≥ зменшенн¤ стокових вклад≥в, ¤ке св≥дчить про те, що вкладники намагаютьс¤ зберегти грош≥ в≥д ≥нфл¤ц≥њ, пускаючи њх в об≥г. ќщадн≥ вклади призначен≥ дл¤ нагромадженн¤ чи вкладенн¤ грошових кошт≥в. ƒл¤ них характерно пов≥льне зростанн¤ ≥ те, що грошов≥ кошти використовують через тривалий пер≥од часу. —л≥д мати на уваз≥, що до ощадних вклад≥в не в≥днос¤тьс¤ грошов≥ вклади, що призначен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в або вкладен≥ на ран≥ше визначений строк. ќсоблив≥стю ощадних вклад≥в Ї те, що њх власниками видаютьс¤ ≥менне посв≥дченн¤ про на¤вн≥сть вкладу у форм≥ ощадноњ книжки, де вказуЇтьс¤ особист≥сть власника ≥ правила користуванн¤ цим рахунком, а також в≥дображаютьс¤ вс≥ операц≥њ по рахунку. ќщадна книжка виписуЇтьс¤ лише при внесенн≥ на рахунок в комерц≥йному банку певноњ суми грошових кошт≥в, тобто њњ не можно отримати на кредитн≥й основ≥. јле так ¤к на ”крањн≥ грош≥ не виконують своЇњ функц≥њ нагромадженн¤ через високу ≥нфл¤ц≥ю, то майже н≥хто зараз не тримаЇ нац≥ональну валюту на ощадних вкладах. “реба мати на уваз≥, що цей процес тормозитьс¤ такими причинами, ¤к: - недов≥ра населенн¤ до банк≥вськоњ системи в ц≥лому; Х неоднарозов≥ грошов≥ реформи в колишньому –ад¤нському —оюз≥, ¤к≥ часто носили конф≥скац≥йний характер; Х таке ¤вище, ¤к замороженн¤ валютних вклад≥в на рахунках колишнього «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќќ√ќ ЅјЌ ”. јле вс≥ зобовТ¤занн¤ ¤к≥ вз¤в на себе ф≥л≥ал по валютним депозитним вкладам ним виконан≥ ≥ виконуютьс¤. «вичайно, що б≥льш≥ грошов≥ кошти ф≥л≥¤ отримувала в≥д юридичних ос≥б, з ¤кими були заключен≥ договори. ƒепозити Ї важливим джерелом ресурс≥в комерц≥йних банк≥в. јле њм, ¤к джерелу формуванн¤ банк≥вського кап≥талу окремо вз¤того комерц≥йного банку, притаманн≥ де¤к≥ недол≥ки. ѕо-перше, операц≥њ по залученню грошових кошт≥в на вклади вимагають значних зусиль у маркетингу, а також матер≥альних ≥ грошових затрат комерц≥йного банку. ÷е не дозвол¤Ї комерц≥йному банку при необх≥дност≥ оперативно отримати грошов≥ дл¤ проведенн¤ активних операц≥й, зд≥йсненн¤ непередбачених платеж≥в. ѕо-друге, частину залучених депозит≥в ≥ вклад≥в комерц≥йн≥ банки повинн≥ збер≥гати в ЌЅ”. ѕо-третЇ, моб≥л≥зац≥¤ грошових кошт≥в у вклади ≥ депозити в б≥льшост≥ випадк≥в залежить в≥д вкладчика, а не в≥д комерц≥йного банку, ¤кому часто буваЇ важко, а то ≥ неможливо дос¤гти додаткового залученн¤ кошт≥в через депозити. ≤ нарешт≥, загальний обТЇм тимчасового в≥льних грошових кошт≥в в рамках окремо вз¤того рег≥ону обТЇктивно обмежений. Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥нтерес до залученн¤ валютних кошт≥в суттЇво знизивс¤. ÷е повТ¤зано з введенн¤м ЌЅ” ставки обовТ¤зкового резервуванн¤ по залученим валютним коштам ≥ залишкам на валютних рахунках, на р≥вн≥ 15%. ÷е разом з створенн¤м фонду страхуванн¤ вклад≥в суттЇво зб≥льшить витрати банк≥в. “ому дл¤ оперативного залученн¤ додаткових грошових кошт≥в комерц≥йн≥ банки використовують можливост≥ м≥жбанк≥вського ринку ресурс≥в. Ќа цьому ринку проходить продаж грошових кошт≥в, моб≥л≥зованих ≥ншими кредитними установами. ƒруга функц≥¤ Ц кредитуванн¤ кл≥Їнт≥в.  оли продавець продаЇ своњ товари покупцю, з в≥дстрочкою оплати, в≥н може в≥дчувати нехватку кошт≥в. ÷е звТ¤зано з тим, що продавець витратив своњ кошти на виробництво ≥ доставку товару, но н≥чого не отримав взам≥н. јналог≥чним чином, коли покупець зд≥йснюЇ передплату, в нього може виникнути нехватка кошт≥в ≥ тод≥ в≥н вимушений звернутис¤ в банк за позикою. ÷ей терм≥н в банк≥вськ≥й практиц≥ носить назву Уф≥нансуванн¤ торговц¤Ф, тобто в≥н узагальнюЇ собою вс≥ послуги по короткостроковому кредитуванню, ¤к≥ надаЇ банк. ¬ цьому п≥дрозд≥л≥ ¤ спробую розгл¤нути види короткострокових кредит≥в ¤к≥ застосовуютьс¤ в ”крањн≥ ≥ перспективи њх розвитку. Ќайб≥льш традиц≥йними видами короткострокового кредитуванн¤ в ”крањн≥, на сучасному етап≥, Ї короткострокова позика ≥ овердрафт. ¬ид кредиту ¤к правило залежить в≥д того на ¤к≥ ц≥л≥ направл¤Ї його п≥дприЇмство. ‘≥нансуванн¤ об≥гових кошт≥в, значною м≥рою, зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою короткострокових кредит≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д овердрафту кредит надаЇтьс¤, ¤к правило, п≥д ¤кесь забезпеченн¤ ( майно, ц≥нн≥ папери ≥ т.д.). ÷≥ кредити можуть бути одноразов≥ ≥ т≥, що поновлюютьс¤ ( кредитна л≥н≥¤ ). —уть одноразових кредит≥в пол¤гаЇ в тому, що питанн¤ про наданн¤ кредиту розгл¤даЇтьс¤ кожен раз в ≥ндив≥дуальному пор¤дку. ѕозика надаЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ певноњ ц≥льовоњ потреби в коштах. ÷ей метод застосовуЇтьс¤ при видач≥ кредит≥в на конкретн≥ строки, тобто строкових позик. ƒл¤ обслуговуванн¤ одноразового кредиту кл≥Їнту в≥дкриваЇтьс¤ простий позичковий рахунок. ѕогашенн¤ заборгованост≥ по цим рахункам зд≥йснюЇтьс¤ в узгоджен≥ з позичальником строки, на основ≥ строкових зобовТ¤зань-доручень. ѕ≥дприЇмству може бути в≥дкрито зразу дек≥лька простих позичкових рахунк≥в, ¤кщо воно користуЇтьс¤ кредитом п≥д р≥зн≥ обТЇкти, ≥ в≥дпов≥дно, позики надаютьс¤ на р≥зн≥ строки ≥ п≥д р≥зн≥ проценти. ѕри в≥дкритт≥ кредитноњ л≥н≥њ, позики надаютьс¤ банком в межах встановленого л≥м≥ту кредитуванн¤, котрий використовуЇтьс¤ кл≥Їнтом в м≥ру потреби в коштах. –озр≥зн¤ють поновлюЇму ≥ непоновлюЇму кредитну л≥н≥ю. ” випадку в≥дкритт¤ непоновлюЇмоњ кредитноњ л≥н≥њ п≥сл¤ видач≥ позики ≥ њњ погашенн¤ кредитн≥ в≥дносини м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом зак≥нчуютьс¤. ѕри поновлюЇм≥й кредитн≥й л≥н≥њ ( револьверний кредит ) кредит надаЇтьс¤ ≥ погашаЇтьс¤ в межах встановленого л≥м≥ту заборгованост≥ автоматично.  редитна л≥н≥¤ може бути також ц≥льовою (рамочною), ¤кщо вона в≥дкриваЇтьс¤ кл≥Їнту дл¤ оплати р¤ду поставок певних товар≥в в рамках одного контракту, що реал≥зуЇтьс¤ на прот¤з≥ певного пер≥оду часу. ѕри в≥дкритт≥ кредитноњ л≥н≥њ клиЇнту в≥дкриваЇтьс¤ спец≥альний позичковий рахунок. ѕозичальнику може бути в≥дкритий т≥льки один спец≥альний позичковий рахунок. јле це не виключаЇ можливост≥ в≥дкритт¤ йому паралельно простих позичкових рахунк≥в, ¤кщо банк вважаЇ за можливе прокредитувати окремо ¤к≥сь господарськ≥ операц≥њ кл≥Їнта. „асто виникаЇ ситуац≥¤ коли п≥дприЇмству необх≥дно проф≥нансувати не об≥гов≥ кошти, а л≥кв≥дувати розрив у виробництв≥ ( торгов≥й д≥¤льност≥ ). “ак д≥юча в ”крањн≥ система розпод≥лу надходжень в ≥ноземн≥й валют≥ змушуЇ експортер≥в продавати 50% виручки в ≥нвалют≥ через б≥ржу. ћ≥ж в≥дправкою валюти на б≥ржу ≥ отриманн¤м карбованцевого екв≥валенту проходить певний час ( 3 Ц 5 дн≥в) п≥д час ¤кого п≥дприЇмство в≥дчуваЇ нестачу оборотн≥х кошт≥в. ќсобливо це в≥дчутно дл¤ тих експортер≥в ¤к≥, зд≥йснюють регул¤рн≥ в≥двантаженн¤. ¬ такому випадку п≥дприЇмству б≥льш виг≥дно просити обслуговуючий його банк про контокорентний кредит ( овердрафт ). ќвердрафт Ц це сума, в межах ¤коњ банк кредитуЇ власника поточного рахунку шл¤хом виплат з цього рахунку. ќвердрафтний кредит надаЇтьс¤ т≥льки в раз≥ в≥дсутност≥ або нестач≥ кошт≥в на розрахунковому рахунку кл≥Їнта в межах овердрафтного л≥м≥ту, передбаченого в кредитному договор≥. ѕри такому кредитуванн≥ на погашенн¤ кредиту йдуть вс≥ суми, що поступають на рахунок. «а овердрафтний кредит кредитоодержувач сплачуЇ проценти, виход¤чи з суми фактично наданого кредиту.  р≥м плати, передбаченоњ в договор≥, кредитоодержувач сплачуЇ банку ком≥с≥йну винагороду за обслуговуванн¤ овердрафтного рахунку. ќвердрафт маЇ де¤к≥ переваги над револьверним та рамочним кредитами: Х кл≥ент сплачуЇ проценти за користуванн¤ кредитом т≥льки тод≥, коли його витрати перевищують залишок на рахунку; Х банк маЇ можлив≥сть пер≥одично перегл¤дати умови ≥ пор¤док наданн¤ послуг, погоджуватись на додатков≥ п≥льги або знижувати вже надан≥. ƒл¤ обслуговуванн¤ овердрафту п≥дприЇмству в≥дкриваЇтьс¤ контокорентний ( розрахунково-позичковий ) рахунок. ÷ей рахунок ¤вл¤Їтьс¤ вищою формою дов≥ри до кл≥Їнта. ѕо дебету цього рахунку йдуть вс≥ платеж≥ кл≥Їнта, звТ¤занн≥ з його д≥¤льн≥стью ≥ розпод≥лом прибутку, а в кредит зараховуЇтьс¤ виручка ≥ вс≥ ≥нш≥ поступленн¤ на користь кл≥Їнта.  редитове сальдо св≥дчить про на¤вн≥сть у п≥дприЇмства в об≥гу на даний момент власних кошт≥в, а дебетове сальдо Ц про залученн¤ в об≥г банк≥вського кредиту, за користуванн¤ ¤ким зн≥маЇтьс¤ процент.  онтокорентний кредит характеризуЇтьс¤ сл≥дуючими ознаками: Х контокорентний рахунок банк в≥дкриваЇ таким кл≥Їнтам, з ¤кими в≥н маЇ довгостроков≥ ≥ стаб≥льн≥ в≥дносини, ≥ ¤к≥ в≥дчувають регул¤рну потребу в банк≥вському кредиту (це по сут≥ касово-кредитна форма обслуговуванн¤ кл≥Їнта); Х оск≥льки контокорентний кредит використовуЇтьс¤ дл¤ рац≥онал≥зац≥њ плат≥жного об≥гу п≥дприЇмств, то контокорентний кредит по своњй природ≥ Ц це бланковий кредит, котрий призначений дл¤ покритт¤ в≥дТЇмного сальдо рахунку. “ому контокорентний кредит повинен в≥дкриватис¤ в першу чергу п≥дприЇмствам з високою кредитною репутац≥њю, а пот≥м вже кл≥Їнтам, ¤к≥ представили в ¤кост≥ забезпеченн¤ гарант≥њ третьоњ особи, догов≥р застави ц≥нних папер≥в або певноњ частини майна ≥ т.д.; Х з метою забезпеченн¤ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ контокорентний кредит представл¤Їтьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ поточного виробництва ≥ об≥гу, ≥ не звТ¤заний з ф≥нансуванн¤м ≥нвестиц≥й; Х використанн¤ позичальником контокрентного кредиту не виключаЇ можливост≥ отриманн¤ в банку ≥нших кредит≥в, ¤кщо оч≥куЇтьс¤ тимчасове зб≥льшенн¤ потреби в позичкових коштах, ¤ка перевищуЇ запланований розм≥р дебетового сальдо по контокоренту; Х правильне зд≥йсненн¤ контокорентних в≥дносин характеризуЇтьс¤ особливим договором, котрий маЇ р¤д умов, що зв≥льн¤ють банк, ¤к сторону, що найб≥льше ризикуЇ при так≥й форм≥ кредиту, в≥д невиг≥дних правових насл≥дк≥в в≥дпов≥дальност≥. —уттЇвим пунктом в договор≥ Ї не обумовлене н≥¤кими строками право банку на закритт¤ рахунку. ѕослуги по короткостроковому кредитуванню можуть приймати ≥ ≥нш≥ форми, ¤к≥ поки що дуже мало використовуютьс¤ молодими украњнськими банками. 3.‘ќ–ћ”¬јЌЌя ЅјЌ ≤¬—№ ќѓ —»—“≈ћ» ” –јѓЌ» јнал≥з розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни можна рахувати в≥д 1989 року, коли почали створюватись перш≥ комерц≥йн≥ банки.”мовно цей процес можна розд≥лити на три етапи: - 1989-1992 рр.- етап створенн¤ комерц≥йних банк≥в; - 1992-1995 рр.-етап становленн¤; - з 1995 року - етап ¤к≥сного розвитку банк≥в; ѕ≈–Ў»… ≈“јѕ розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни можна характеризувати сл≥дуючими показниками: - пов≥льне створенн¤ нових банк≥в; - акц≥онуванн¤ старих (таких ¤к јгробанк,ѕромбудбанк та ≥н.) ѕочатково комерц≥йн≥ банки створювались ¤к галузев≥. ÷≥ банки повинн≥ були допомагати вир≥шенню перш за все внутр≥галузевих проблем, прискоренню темп≥в науково - технолог≥чного прогресу на п≥дприЇмствах галуз≥, зб≥льшенню об'Їм≥в виробництва ≥ т.д. ƒе¤к≥ банки виникали ¤к доч≥рн≥ банки державних спец≥ал≥зованих банк≥в. “ак, наприклад, був створенний ”кр≥нбанк. “ак≥ банки, ¤к ƒемосбанк,  ињвський кооперативний банк (попередник √радобанка) виникали ¤к кооперативн≥ комерц≥йн≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що в той час кооперативи по виробництву товар≥в, виконанню роб≥т та наданню послуг були першими ринковими структурами, д≥ючими в оточенн≥ державних п≥дприЇмств, а часто ≥ при них. ўоб легше ≥ оперативн≥ше було вир≥шувати питанн¤ про наданн¤ кредит≥в на св≥й розвиток, кооперативи почали створювати своњ банки. ќрган≥зац≥њ кооперативних банк≥в спри¤ла ≥ держава. “ак, ¤кщо дл¤ створенн¤ комерц≥йного банку м≥н≥стерствами ≥ державними п≥дприЇмствами потр≥бно було внести статутний фонд в розм≥р≥ 5 млн.крб., то дл¤ створенн¤ кооперативного комерц≥йного банку досить було, щоб його засновники-кооперативи внесли в статутний фонд 500 тис.крб. ѕоступово статус комерц≥йних банк≥в отримали колишн≥ державн≥ спец≥ал≥зован≥ банки. “ак на баз≥ республ≥канського ∆илсоцбанка був орган≥зований ”крсоцбанк, јгропромбанка - ј Ѕ "”крањна", ѕромбудбанку - ѕром≥нвестбанк. “аке роздержавленн¤ банк≥в привело до створенн¤ в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни нер≥вних умов дл¤ д≥¤льност≥ банк≥в. ўо поставило у важк≥ умови новостворен≥ банки. јдже колишн≥ державн≥ банки були забезпеченн≥ прим≥щенн¤м, техн≥кою, транспортними засобами, мали велику ≥ сол≥дну кл≥Їнтуру. Ќовостворенн≥ банки н≥чого такого не мали. Ѕ≥льш того, вони вз¤ли на себе обслуговуванн¤ найб≥льш ризикових ринкових структур. ƒ–”√»… ≈“јѕ ’ј–ј “≈–»«”™“№—я значною ≥нфл¤ц≥Їю, ¤ка вплинула на розвиток банк≥вськоњ системи. “обто значна частина неповернутих кредит≥в покривалас¤ за рахунок ≥нфл¤ц≥њ. ≤ знову колишн≥ державн≥ банки опинилис¤ у б≥льш виг≥дному становищ≥. јдже через них зд≥йснювалась грошова ем≥с≥¤. ∆орстка монетарна пол≥тика, направлена на придушенн¤ ≥нфл¤ц≥њ, ¤ку почав вести Ќац≥ональний банк ”крањни принесла своњ плоди, ≥ в 1995 роц≥ р≥ст ≥нфл¤ц≥њ припинивс¤. Ѕанки, ¤к≥ не встигли вчасно зор≥Їнтуватись понесли значн≥ ф≥нансов≥ втрати ≥ нав≥ть зазнали краху. “–≈“≤… ≈“јѕ ¬≤ƒ«Ќј„»¬—я постановою ¬ерховноњ –ади. ƒл¤ зб≥льшенн¤ над≥йност≥ комерц≥йних банк≥в ¬ерховна –ада ”крањни зобов'¤зала комерц≥йн≥ банки зб≥льшити своњ статутн≥ фонди та зд≥йснити перереЇстрац≥ю у так≥ строки: Х у сум≥ екв≥валентн≥й 100 тис¤чам ≈ ё, до 1 червн¤ 1996 року; Х у сум≥ екв≥валентн≥й 250 тис¤чам ≈ ё, до 1 жовтн¤ 1996 року; Х у сум≥ екв≥валентн≥й 500 тис¤чам ≈ ё, до 1 с≥чн¤ 1997 року; Х - у сум≥ екв≥валентн≥й 750 тис¤чам ≈ ё, до 1 червн¤ 1997 року; Х - у сум≥ екв≥валентн≥й 1 м≥льйон ≈ ё, до 1 с≥чн¤ 1998 року.  р≥м того, дл¤ банк≥в з участю ≥ноземного кап≥талу статутний фонд зб≥льшуЇтьс¤ в 3 рази, а дл¤ банк≥в з 100 - процентним ≥ноземним кап≥талом - не менш ¤к у 5 раз≥в. ÷е р≥шенн¤, на мою думку, маЇ ¤к позитивн≥ так ≥ негативн≥ сторони. Ќа сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ ≥снуЇ велика к≥льк≥сть маленьких, так званих "кишенькових" банк≥в. “ак≥ банки виконують волю 1-2 людей ≥ не можуть бути ун≥версальними, тому що це не входить в сферу ≥нтерес≥в њх акц≥онер≥в. ј коли банк втрачаЇ свою незалежн≥сть, в≥н плануЇ свою стратег≥ю виход¤чи не з риночноњ кон'юктури, а ≥з ≥нтерес≥в своњх власник≥в (¤к правило вони служать дл¤ "в≥дмиванн¤" грошей). Ќезважаючи на те, що зб≥льшенн¤ статутних фонд≥в розт¤гнуто в час≥ на два роки, маленьк≥ банки не зможуть дос¤гти потр≥бного р≥вн¤ за рахунок ре≥нвестуванн¤ прибутку. ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ постанови цим банкам потр≥бно зб≥льшити к≥льк≥сть акц≥й наст≥льки, що контрольний пакет не зможуть викупити 1-2 чолов≥ки. ¬ результат≥ чого др≥бн≥ банки будуть змушен≥ йти на злитт¤ або зб≥льшувати к≥льк≥сть акц≥онер≥в, тобто втрат¤ть свою "кишенькову" форму. Ќегативною стороною Ї ≥ те, що мал≥ банки можуть перейти п≥д скритий контроль рос≥йського кап≥талу. Ќа сьогодн≥шн≥й день важко оц≥нити наск≥льки це небезпечно. ¬се залежить в≥д того, ¤к≥ акц≥онери прийдуть в украњнськ≥ банки ≥ ¤к≥ ц≥л≥ поставл¤ть перед собою. Ќа м≥й погл¤д, присутн≥сть рос≥йського кап≥талу в украњнських банках не повинно шкодити наш≥й банк≥вськ≥й систем≥.  онкурувати на р≥вних з рос≥йськими, украњнськм банки не зможуть, адже рос≥йська банк≥вська система на 2-3 роки старша ≥ маЇ набагато б≥льш≥ активи. “ому вар≥ант присутност≥ рос≥йських акц≥онер≥в можливий т≥льки при збереженн≥ контрольного пакету акц≥й банк≥в за украњнськими акц≥онерами. Ќа сьогодн≥шн≥й день банки стримко починають нарощувати ¤к≥сть надаваЇмих послуг та розширюють спектр нових. “ак майже вс≥ банки Ї членами телекомун≥кац≥йноњ системи м≥жнародних переказ≥в S.W.I.F.T., системи грошових переказ≥в WESTERN UNION, багато банк≥в почали випускати пластиков≥ карти м≥жнародних плат≥жних систем VISA та Master Card. —аме тут комерц≥йн≥ банки стр≥мко об≥гнали колишн≥ державн≥ банки. “ак, наприклад, 85% випущених пластикових карт припадиЇ на "јваль" та "ѕриватбанк". ¬исновки ѕ≥дсумовуючи все вище сказане можна констатувати, що молода банк≥вська система ”крањни знаходитьс¤ у важкому стан≥. јдже дл¤ того, щоб вона еффективно працювала необх≥дно дв≥ реч≥: стаб≥льне законодавство та достатн¤ грошова маса. Ќа сьогодн≥шн≥й день б≥льша частина грошовоњ маси знаходитьс¤ поза банк≥вською системою. “обто кошти збер≥гаютьс¤ або "в кишен≥" або на рахунках в закордонних банках. ƒо цього привело р¤д об'Їктивних причин. —вого часу (1992 р.) в ”крањн≥ не був створений механ≥зм контролю за поверненн¤м валютноњ виручки. “обто товари та сировина скуповувались за нац≥ональну валюту, ¤ка швидко знец≥нювалась, ≥ продавались за кордон за в≥льноконвертовану валюту, ¤ка ос≥ла в закордонних банках. «араз цими грошима ”крањна отримуЇ позики в≥д ћ≥жнародного ¬алютного ‘онду та ≥нших кредитних установ. ѕравда сл≥д в≥дм≥тити,що на сьогодн≥шн≥й день зроблен≥ певн≥ кроки дл¤ поверненн¤ кошт≥в з-за кордону. ”крањнськ≥ банки почали в≥дкривати анон≥мн≥ валютн≥ рахунки. «а р≥к роботи банк≥в з анон≥мними рахунками на них поступило б≥льше 800 млн. долар≥в. ƒруга причина - нехватка грошовоњ маси - це недов≥ра населенн¤ до банк≥в. Ѕанкрутство таких великих банк≥в ¤к "¬≥дродженн¤", "√радобанк" та "INKO" призвело до того, що б≥льша частина грошей населенн¤ збер≥гаЇтьс¤ не в банк≥вських установах. ≤ трет¤ проблема в нестаб≥льному законодавств≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день банки не можуть прорахувати майбутню еффективн≥сть п≥дприЇмства тому, що одна постанова або закон можуть перекреслити вс≥ економ≥чн≥ розрахунки. ¬≥дпов≥дно банки не можуть проводити довгострокове кредитуванн¤.  р≥м того, великий податковий т¤гар призводить до того, що багато п≥дприЇмств зд≥йснюють своњ операц≥њ з гот≥вкою, минуючи банки. ѕо ¤кост≥ роботи украњнськ≥ банки мало в чому поступаютьс¤ зах≥дним банкам. Ќа сьогодн≥шн≥й день украњнськ≥ банки пропонують своњм кл≥Їнтам близько ста вид≥в послуг. ≤ ¤кщо ур¤д крањни зможе вир≥шити законодавчу проблему та проблему поверненн¤ кошт≥в в ”крањну, то через к≥лька рок≥в ми будемо мати банк≥вську систему, ¤ка н≥ в чому не буде поступатись системам зах≥дних крањн. —ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»: 1.јкредитиви - ƒокументарне ≥нкасо - Ѕанк≥вськ≥ гарант≥њ. - ÷юр≥х,  редит —в≥сс - 77 випуск - 1996. 2."Ѕанк≥вська справа" - єє1-4 - 1995. 3.¬оронов ј., √ольцберг ћ.ј. ћ≥жнародна торг≥вл¤ -  .:Ѕ≥ном - 1996. 4.√ольцберг м.ј., ’асан-Ѕек Ћ.ћ.  редитуванн¤ -  .:Ѕ’¬ - 1994. 5.√ам≥дов √.ћ. Ѕанковское и кредитное дело - ћ.:ёЌ»“» -1994. 6.«аруба ј.ƒ. Ѕанк≥вський менеджмент та аудит -  .:Ћ≥бра - 1996. 7.—еврук ¬.ѕ. Ѕанковские риски - ћ.:ƒело - 1994. 8. олесников ¬.». Ѕанковское дело - ћ.:‘инансы и статистика - 1995. 9.ћороз A.H. ќснови банк≥вськоњ справи -  .:Ћ≥бра - 1994. 10.ћиловидов ¬.ƒ. —овременное банковское дело - ћ.:ћ√” - 1993. 11.Ћуц≥в Ѕ.Ћ. Ћ≥з≥нг ≥ фактор≥нг ¤к альтернативне джерело кредитуванн¤ та ≥нструмент збуту -  .:≤—ƒќ - 1993. 12.ѕостанова правл≥нн¤ ЌЅ” є69 в≥д 25.03.96.